Згідно з чинним законодавством договором довічного утримання є двосторонній договір, у якому одна зі сторін, що іменується відчужувачем, передає у власність майно, що становить цінність, іншій стороні (набувачеві), яка, своєю чергою, зобов’язується здійснювати догляд за відчужувачем або забезпечувати його довічно.
Він регламентує таке:
- Обов’язки набувача по відношенню до відчужувача
- Порядок переходу майна у власність особи, яка здійснює догляд.
Договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, під час якого нотаріус роз’яснює сторонам їхні права та обов’язки, а також наслідки укладення правочину, перевіряє законність його змісту, здійснює посвідчення документа і його реєстрацію.
Особливістю цього документа є врахування інтересів обох сторін. Грамотно складений договір огляду дає змогу відчужувачу отримати належний догляд, відповідно до викладених у документі зобов’язань іншої сторони щодо нього.
Набувач, у свою чергу, при виконанні покладених на нього договором обов’язків гарантовано отримає у власність обумовлене в документі майно особи, за якою здійснюється огляд.
Нотаріально посвідчений договір виступає як дієвий інструмент, покликаний захистити законні інтереси двох сторін. Він дає змогу унеможливити відомі в практиці випадки, коли натомість на своє майно особа не отримувала обумовленого догляду або друга сторона, що здійснює догляд, навіть за умови сумлінного виконання зобов’язань, з огляду на різні обставини, не могла після смерті розпоряджатися майном або й зовсім позбавлялася власності.
Обов’язки набувача
У тексті договору довічного утримання в обов’язковому порядку викладається повний перелік зобов’язань набувача щодо відчужувача. Серед них можна виділити довічний догляд, як без зазначення конкретних дій, так і з ними (наприклад, купівля продуктів, приготування їжі тощо). Також за наявності згоди сторін він також може регламентувати порядок матеріального забезпечення та його конкретні розміри.
За необхідності відчужувача в забезпеченні проживання його або третіх осіб на території житлоплощі, переданої у власність набувачу, про це зазначається в документі, з конкретизацією тієї частини приміщення, в якій це відбуватиметься.
Особливості оформлення договору довічного утримання
Аналогічно з іншими правочинами щодо відчуження майна, договір довічного утримання в обов’язковому порядку підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки він є одним із різновидів договорів відчуження, нотаріус при його посвідченні керується загальними правилами посвідчення такого типу документів.
Відчужувачем у представленому договорі може виступати фізична особа.
Набувачем може виступати як фізична особа, яка досягла повноліття і не позбавлена дієздатності, так і юридична особа.
У разі відчуження майна, що є спільною сумісною власністю, договір посвідчується винятково після визначення конкретної частки в спільному майні, яка належить відчужувачу або визначення порядку користування майном між усіма його власниками.
На майно, що є предметом договору довічного утримання, накладається заборона відчуження. Це в обов’язковому порядку відображається в кожному примірнику документа.
У разі смерті набувача права та обов’язки за договором довічного утримання, як частина спадщини, переходять його спадкоємцям, які прийняли спадщину. У разі відмови від спадщини з боку всіх спадкоємців, відчужувач має право подати письмову заяву нотаріусу про намір припинити дію договору. У разі подібного звернення нотаріус робить напис на кожному примірнику договору, з посиланням на статтю ЦКУ. Підставою для припинення дії договору у зв’язку зі смертю особи, яка здійснювала огляд, є свідоцтво про смерть особи, видане органами реєстрації актів цивільного стану. У цьому разі права на майно, що виступало предметом договору, повертаються відчужувачу. Йому повертається прикріплений до примірника, що знаходиться у справах нотаріуса правовстановлювальний документ, а також аркуш про припинення дії договору, на підставі яких здійснюється перереєстрація майна відповідним реєструвальним органом.
Ліквідація юридичної особи, яка є набувачем, за умови відсутності правонаступників, також є підставою для припинення дії договору. Для ініціації його припинення відчужувач письмово звертається до нотаріальної контори, де нотаріус, ґрунтуючись на інформації з Єдиного держреєстру юридичних осіб, припиняє дію договору. Правовстановлюючі документи повертаються особі, за якою здійснювався догляд.
Розірвання договору довічного утримання
Розірвання за згодою сторін або внесення змін до чинного договору проводиться у нотаріуса. Ці процедури регламентуються Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій.
Між особами, які перебувають у шлюбі, може також укладатися договір утримання одного з подружжя, що визначає отримання аліментів на його адресу, їх конкретний розмір, а також строки та періодичність виплат. Цей договір також посвідчується нотаріально. Під час його посвідчення нотаріус керується статтями СКУ, що регламентують порядок надання та припинення утримання.
Подружжя, а також особи, чий шлюб було розірвано, мають право припинити утримання в разі отримання непрацездатною стороною у власність нерухомості або разової грошової компенсації, про що укладається відповідний договір.
Перелік документів для посвідчення договору довічного утримання (догляду)
- Оригінали паспортів та ідентифікаційних кодів сторін.
- Правовстановлюючі документи на рухоме або нерухоме майно, яке підлягає відчуженню.
- У разі відчуження будинку або квартири – форма No3 органу, що реєструє місце проживання.
- У разі відчуження нерухомості (за винятком землі) – витяг з реєстру речових прав на нерухомість або довідка з БТІ.
- У разі відчуження землі (за відсутності домоволодінь) – довідка про відсутність будівель на зазначеній ділянці з бюро технічної інвентаризації або місцевої ради.
- У разі відчуження землі — довідка з комітету із земельних ресурсів про наявність або відсутність обмежень щодо земельної ділянки.
- Експертна оцінка майна.
- За наявності серед власників майна неповнолітньої особи — рішення органу опіки та піклування.
- У разі відчуження майна, що перебуває у спільній власності — дозвіл подружжя або співвласника.
- Якщо однією зі сторін виступає юридична особа, знадобляться свідоцтво про її реєстрацію, статут, протокол загальних зборів засновників, довідки з ЄДРПОУ (статистика) і ЄДРЮО (держреєстр юридичних осіб).