Довіреність – це документ, що видається однією особою (довірителем) іншій особі (довіреній) на виконання певних дій і представництва інтересів довірителя перед третіми особами. Згідно з чинним законодавством, повірений повинен самостійно виконувати доручені йому дії. Але також закон дозволяє особі, яка отримала довіреність, передоручити виконання наданих їй повноважень іншій особі.
Передоручення можливе в декількох випадках. Як мінімум, можливість передоручення має бути передбачена в довіреності. Довірена особа може передоручити свої повноваження іншій особі, якщо обставини, що склалися, змушують її зробити це для захисту інтересів особи, яка видала довіреність.
Також скласти таку довіреність можна в разі тяжкої хвороби довіреної особи, перебування її в робочому відрядженні. У разі будь-яких форс-мажорних обставин довірена особа повинна буде документально підтвердити свою відсутність або неможливість виконувати певні дії.
Довірена особа, яка передає свої повноваження іншій особі, має поставити про це до відома особу, яка видала довіреність (довірителя), повідомити їй усі основні відомості про свого заступника. У тому разі, якщо він цього не зробить, він несе повну відповідальність за дії свого заступника як за свої власні.
v Довіреність, що видається в порядку передоручення, не повинна суперечити первісному документу, вона повинна відштовхуватися від основної, головної довіреності. Власник довіреності може поставити певні умови особі, якій оформлятимуть передоручення. Передоручений документ не може містити більше повноважень, ніж основна довіреність.
Строк дії довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строк дії основної довіреності, на підставі якої її було видано. Також довіреність, що видається в порядку передоручення, має бути нотаріально посвідчена.
Довіреність, оформлена в порядку передоручення, може стати недійсною в разі скасування її довірителем. Власник основного, первісного документа може скасувати його і, відповідно, документ. Оформлений у порядку передоручення.