Договір довічного утримання, договір догляду

Відповідно до чинного законодавства договором довічного утримання є двосторонній договір, в якому одна із сторін, що називається відчужувачем, передає у власність майно, що представляє цінність іншій стороні (набувачу), яка у свою чергу зобов'язується здійснювати догляд за відчужувачем або забезпечувати його довічно.

Він регламентує таке:

  • Обов'язки набувача по відношенню до відчужувача
  • Порядок переходу власності до особи, яка здійснює догляд.

Договір підлягає обов'язковому нотаріальному засвідченню, під час якого нотаріус роз'яснює сторонам їх права та обов'язки, а також наслідки укладання угоди, перевіряє законність її змісту, здійснює завірення документа і його реєстрацію.

Договір довічного утримання, договір догляду

Особливістю цього документа є врахування інтересів обох сторін. Грамотно складений договір догляду дозволяє відчужувачу отримати належне піклування, згідно з викладеними у документі зобов'язаннями іншої сторони щодо нього.

Набувач своєю чергою в разі виконанні покладених на нього договором обов'язків гарантовано отримає у власність обумовлене у документі майно особи, за якою здійснюється догляд.

Нотаріально засвідчений договір виступає як діючий інструмент, покликаний захистити законні інтереси двох сторін. Він дозволяє виключити відомі на практиці випадки, коли замість свого майна особа не отримувала обумовленого догляду або друга сторона, яка здійснює догляд, навіть за умови сумлінного виконання зобов'язань через різні обставини не могла після смерті розпоряджатися майном або зовсім позбавлялася власності.

Обов'язки набувача

У тексті договору довічного утримання обов'язково викладається повний перелік зобов'язань набувача стосовно відчужувача. Серед них можна виділити довічне піклування, як без зазначення конкретних дій, так і з ним (наприклад, придбання продуктів, приготування їжі тощо). Також за наявності згоди сторін він може регламентувати порядок матеріального забезпечення та його конкретні розміри.

При необхідності відчужувача у забезпеченні проживання його або третіх осіб на території житлоплощі, переданої у власність набувачу, про це зазначається у документі з конкретизацією тієї частини приміщення, в якій це відбуватиметься.

Особливості оформлення договору довічного утримання

Аналогічно з іншими угодами щодо відчуження майна, договір довічного утримання обов'язково підлягає нотаріальному засвідченню. Оскільки він є одним із різновидів договорів відчуження, нотаріус при його засвідченні керується загальними правилами засвідчення такого типу документів.
Відчужувачем у поданому договорі може бути фізична особа.
Набувачем може бути як фізична особа, яка досягла повноліття і не позбавлена дієздатності, так і юридична особа.

У разі відчуження майна, що є спільною сумісною власністю, договір засвідчується виключно після визначення конкретної частини у спільному майні, що належить відчужувачу або визначення порядку користування майном між усіма його власниками.

На майно, що є предметом договору довічного утримання, накладається заборона відчуження. Це обов'язково відображається в кожному екземплярі документа.

У разі смерті набувача права та обов'язки за договором довічного утримання, як частина спадщини, переходять його спадкоємцям, які прийняли спадщину. У разі відмови від спадщини з боку всіх спадкоємців, відчужувач має право подати письмову заяву нотаріусу про намір припинити дію договору. У разі такого звернення нотаріус здійснює напис на кожному примірнику договору, з посиланням на статтю ЦКУ. Підставою для припинення дії договору у зв'язку зі смертю особи, яка здійснює догляд, є свідоцтво про смерть особи, виданої органами реєстрації актів цивільного стану. У цьому випадку права на майно, яке виступало предметом договору, повертаються відчужувачеві. Йому повертається прикріплений до примірника, що знаходиться у справах нотаріуса, правоустановчий документ, а також лист про припинення дії договору, виходячи з яких провадиться перереєстрація майна відповідним реєструючим органом.

Ліквідація юридичної особи, що є набувачем, за умови відсутності правонаступників також є підставою для припинення дії договору. Для ініціації його припинення відчужувач письмово звертається до нотаріальної контори, де нотаріус, ґрунтуючись на інформації з Єдиного держреєстру юридичних осіб, припиняє дію договору. Правоустановчі документи повертаються особі, за якою здійснювався догляд.

Розірвання договору довічного утримання

Розірвання за згодою сторін або внесення змін до чинного договору провадиться у нотаріуса. Ці процедури регламентуються Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій.
Між особами, які перебувають у шлюбі може також укладатися договір утримання одного з подружжя, який визначає отримання аліментів на його адресу, їх конкретний розмір, а також строки та періодичність виплат. Цей договір також засвідчується нотаріально. При його засвідченні нотаріус керується статтями СКУ, що регламентують порядок надання та припинення утримання.
Подружжя, а також особи, чий шлюб було розірвано, мають право припинити утримання при отриманні непрацездатною стороною у власність нерухомості або разової грошової компенсації, про що укладається відповідний договір.

Перелік документів для засвідчення договору довічного утримання (догляду)

  1. Оригінали паспортів і ідентифікаційних кодів сторін.
  2. Правоустановчі документи на рухоме або нерухоме майно, яке підлягає відчуженню.
  3. При відчуженні будинку або квартири – форма No3 з органу, що реєструє місце проживання.
  4. При відчуженні нерухомості (за винятком землі) - витяг з реєстру речових прав на нерухомість або довідка з БТІ.
  5. При відчуженні землі (при відсутності будівель) – довідка про відсутність будівель на зазначеній ділянці з бюро технічної інвентаризації або місцевої ради.
  6. При відчуженні землі – довідка з комітету по земельним ресурсам щодо наявності або відсутності обмежень щодо земельної ділянки.
  7. Експертна оцінка майна.
  8. При наявності в числі власників майна неповнолітньої особи – рішення органу опіки і піклування.
  9. У разі відчуження майна що знаходиться в спільній власності – дозвіл чоловіка/дружини або співвласника.
  10. Якщо однією стороною виступає юридична особа, потрібно свідоцтво про її реєстрацію, статут, протокол загальних зборів засновників, довідки з ЄДРПОУ (статистика) і ЄДРЮЛ (держреєстр юридичних осіб).
Попередній запис
Зразок договору позики грошових коштів
Наступний запис
Запитання та відповіді – Частина 2

Консультація нотаріуса:

+38 050 348 02 56
+38 097 071 96 84

Послуги нотаріуса

Меню