Довіреність на керування автомобілем

Досить часто автомобіль, зареєстрований однією людину, з тих чи інших причин використовується іншою. По суті, неважливо, чи це близький родич, друг, знайомий, а то й зовсім чужа для власника людина. Ситуації бувають різними. Саме для того, щоб керувати засобом пересування міг ще хтось, крім власника, і існує довіреність на керування автомобілем – нотаріально завірений, або рукописний, дозвіл власника експлуатувати належний йому транспорт, а також передавати його у користування третім особам.

До того ж, подібний документ можна оформити на кількох людей, наприклад, у ситуації, якщо в одній великій сім'ї автомобіль використовують одночасно кілька її членів. Погодьтеся, у сьогоднішніх умовах це реальніше, ніж придбати транспортний засіб для кожного.

Ще один важливий аспект: подібну довіреність оформляють також під час продажу автомобіля, що істотно спрощує процедуру переоформлення документів як для продавця, так і для покупця.

Нещодавно довіреність перестала бути необхідним документом, який водій зобов'язаний пред'явити під час перевірки співробітникам ДАІ. Але, разом з тим, з багатьох причин вона має бути. Це спрощує пошук винуватців ДТП для інстанцій, які цим займаються, а для самого власника – знімає відповідальність за будь-які пригоди, пов'язані з його автомобілем у період дії довіреності, якщо вона, звичайно ж, оформлена грамотно.

Відсутність довіреності може мати негативні наслідки. Наприклад, при угоні або у випадках, коли потрібно забрати автомобіль зі штрафмайданчика, а також за бажанням особи, яка експлуатує її, але не є фактичним власником, пройти техогляд, без довіреності не обійтися. Також важливо мати довіреність для здійснення реєстраційних дій: продажу, зняття з обліку або постановки на облік. На жаль, без видимого підтвердження того, що водій має якесь право на подібні дії, майже всі вони неможливі.

Оформити довіреність на керування автомобілем не так вже і складно.
Як уже говорилося вище, довіреність може бути як рукописною (складеною без участі нотаріуса), так і нотаріально завіреною, що надає юридичні гарантії.

Документ має містити такі пункти:

  1. Прізвище, ім'я, по батькові довірителя, його паспортні дані.
  2. Прізвище, ім'я, по батькові людини, яка планує використовувати з будь-якою метою автомобіль, її паспортні дані.
  3. Відомості про автомобіль: реєстраційний знак, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (або хоча б його дані), ідентифікаційний номер, номери кузова та двигуна, а також дані, зазначені у паспорті автомобіля.
  4. Предмет довіреності – дії з автомобілем, на які матиме право особа, яка отримує довіреність (використання, продаж, передача дозволу на водіння третім особам тощо)

Для спрощення процедури оформлення довіреності існують спеціальні бланки, але документ, написаний на зошитовому аркуші, якщо немає можливості зробити інакше, матиме таку саму юридичну силу.

Як бачимо, забезпечити наявність документа, щоб убезпечити себе на випадок непередбачених неприємностей та проблем, можна без особливої тяганини та складнощів.
І, як кажуть, удачі на дорогах!

Документи для оформлення довіреності на керування автомобілем:

Для фізичних осіб:

  • Паспорт.
  • Реєстраційний номер облікової картки платників податків.

Для юридичних осіб:

  • виписку з ЄДР;
  • статут;
  • витяг з ЄДР;
  • довідка з ЄДРПОУ;
  • протокол про обрання керівника, а якщо від імені юридичної особи діє представник за довіреністю — нотаріально посвідчена довіреність;
  • паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків представника юридичної особи;
  • печатка юридичної особи;
  • протокол органу управління про згоду на укладання договору позики грошових коштів.

  1. Правоустановчий документ, зареєстрований у БТІ, технічний паспорт.
  2. Довідка – характеристика з БТІ (Витяг з Єдиного регістру прав власності на нерухоме майно)
  3. Довідка житлово-експлуатаційної організації про склад сім'ї, що зарегистрировані у будинку (форма № 3) або витяг з будинкової книги.
  4. Експертно – грошова оцінка майна.
  5. Якщо сторони договору перебувають у шлюбі — заява про згоду подружжя на укладення договору (при собі мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтво про реєстрацію шлюбу).
  6. Державний акт про право власності на земельну ділянку (з присвоєним кадастровим номером), а якщо земельна ділянка не приватизована – довідка про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці з вказівкою розміру земельної ділянки на якій розташований будинок.
  7. У разі відчуження частини будинку – заява іншого співвласника про відмову від права переважної купівлі, засвідчена нотаріально.
Попередній запис
Попередній договір
Наступний запис
Договір дарування житлового будинку

Консультація нотаріуса:

+38 050 348 02 56
+38 097 071 96 84

Послуги нотаріуса

Меню