Складання та засвідчення заповітів

Фізична особа має право залишити письмове розпорядження на випадок своєї смерті. Цивільним кодексом України цей акт одностороннього волевиявлення визначається як заповіт.

Особливості оформлення заповітів у нотаріуса

Першочерговою умовою засвідчення заповітів є наявність повної дієздатності особи, яка бажає її оформити.

Порядок оформлення та зміст документів також мають низку вимог: заповіт в обов'язковому порядку має бути складено у письмовій формі, у ньому мають міститися дата та місце його складання, а також народження заповідача. Крім того, цей документ підписується виключно заповідачем.

Безпосередньо перед засвідченням заповіту нотаріус здійснює його перевірку на відсутність протиріч законодавчим нормам.

При оформленні заповіту слід враховувати, що його зміст має бути викладено так, щоб надалі виключити різне трактування волі заповідача, що може бути причиною суперечок між спадкоємцями та неможливістю отримання права на спадщину конкретним спадкоємцям. Щоб уникнути подібних інцидентів, нотаріус роз'яснить особливості написання тексту.

Завірити заповіт можна без надання документального підтвердження наявності права власності на майно, що належить заповідачу.

Протягом свого життя заповідач має право скласти не один заповіт. Засвідчення кожного наступного документального волевиявлення нівелює дію попередніх повністю або в частині тексту, що їх суперечить. Також спадкодавець має право скасувати дію існуючого документа без складання нового замість нього.

Однією з особливостей заповіту є особисте подання його нотаріусу. І тут представництво інтересів заповідача, зокрема і з оформленою нотаріально довіреністю, заборонене.

Отримати детальну консультацію щодо тексту заповіту, а також скласти та засвідчити його ви зможете, звернувшись до нотаріуса Сеніної Ольги Олександрівни.

Складання заповіту проводитися у письмовій формі. Воно може бути написане від руки або набрано та роздруковано з використанням спеціальних технічних засобів. Заповідач має право написати документ самостійно чи попросити зробити це нотаріуса. У другому випадку після складання тексту заповіту нотаріус озвучить його повністю. Про ознайомлення з його змістом заповідачем робиться відповідний напис із підписом.

У тих випадках, коли через фізичні особливості або стан здоров'я заповідач не може самостійно підписати документ, він має право дати згоду на проведення даної процедури іншій особі. Права залишити підпис від імені заповідача не мають зацікавлені особи (ті, на чию користь складено заповіт).

Свідки

Процедура посвідчення заповіту може бути проведена у присутності свідків, якщо таке бажання виявить сам заповідач. Обов'язковою є присутність свідків при засвідченні цього документа у тому випадку, якщо особа, яка його оформляє з особливостей здоров'я не має фактичної можливості прочитати текст. І тут до процедури залучаються щонайменше двох дієздатних свідків.

Як свідки не можуть бути залучені:

  • нотаріус, що засвідчує заповіт;
  • особи, які відповідно до заповіту виступають спадкоємцями, а також їхні родичі;
  • особи, які в силу своїх особливостей нездатні самостійно прочитати і підписати документ.

При залученні свідків у тексті заповіту зазначаються їхні особисті дані, такі як ПІБ, місце проживання, дата народження, а також серія та номер паспорта, дата та орган, який здійснив його видачу. До проставляння підписів під текстом, заповіт має бути зачитаний вголос залученими свідками.

Зміст заповіту

При складанні заповіту слід враховувати те що, що майно заповідача може перейти його спадкоємцям виключно у власність. Однак при цьому заповідач має право захистити інтереси третіх осіб, обмовивши у тексті документа той факт, що спадкоємець зобов'язується надати право користування майном, або якоюсь його частиною, конкретним особам .

Крім того, заповідач має право вказати умови, виконання яких дозволить отримати спадкоємцю у власність майно. Наприклад, таким може бути народження дітей у спадкоємця, здобуття певного типу освіти тощо. Однак, висунута умова має бути правомірною і не суперечити моральним та етичним принципам.

Текст заповіту також може бути доповнений особистими розпорядженнями, що не належать до спадкування. Наприклад, такими є бажання бути похованим у конкретному місці та інше.

Засвідчення секретного заповіту

Цивільний кодекс України визначає секретним такий заповіт, який складається заповідачем особисто та засвідчується нотаріусом без ознайомлення з його текстом. До змісту заповіту пред'являються загальні вимоги до складання такого типу документів.

Для збереження таємниці заповіту, він подається нотаріусу в підписаному особисто заповідачем заклеєному конверті, на якому проставляється напис про засвідчення і печатка нотаріуса, після чого відбувається розміщення його в іншому конверті та опечатування. Таким чином він приймається на зберігання. Видача свідоцтва про прийняття заповіту на зберігання видається на запит заповідача.

За фактом смерті особи, при наданні відповідного свідоцтва, нотаріусом буде призначено конкретну дату та час оголошення тексту заповіту. Відсутність відомостей про місце проживання потенційних спадкоємців спричиняє подання оголошення нотаріусом у засоби масової інформації. Якщо ж воно відомо, то про дату та місце відкриття заповіту вони повідомляються листом.

У процедурі відкриття конверта, крім родичів покійного, беруть участь не менше 2 свідків. Оголошення заповіту проводиться виключно після підписання протоколу нотаріусом та присутніми свідками, в якому відображається, чи не порушена цілісність конверту, а також відсутність можливих виправлень у самому документі та повний його текст. Наявність будь-яких непевних або неоднозначних для розуміння моментів, способів їх трактування з боку спадкоємців та досягнення угоди щодо них також підлягають протоколюванню. Якщо не вдалося досягти домовленості на цьому етапі, спадкоємці можуть звернутися до суду.

Після оголошення секретний заповіт підлягає зберіганню в нотаріальній конторі або державному архіві, залежно від того до приватного чи державного нотаріуса звертався заповідач за життя.

Скасування заповіту

Процес скасування заповіту ініціюється шляхом подання відповідної заяви нотаріусу заповідачем або засвідченням нового заповіту, який автоматично скасовує дію попереднього документа. При поданні такої заяви підпис на ній підлягає нотаріальному засвідченню. Скасування дії секретного заповіту відбувається за тією ж процедурою, а конверт, що зберігається у справах нотаріуса, повертається заповідачу.

Спільний заповіт подружжя підлягає скасуванню виключно за умови наявності згоди і чоловіка, і дружини.

Спадковий реєстр

Крім процедури засвідчення заповіти обов'язково реєструються у Спадковому реєстрі. Порядок реєстрації регламентований Положенням спадкового реєстру.

Документи для засвідчення заповіту

Звертаючись до нотаріуса з метою оформлення заповіту, необхідно надати оригінали паспорта та ідентифікаційного податкового номера. Крім того знадобиться і інформація про майно, яке особа бажає заповідати, а також відомості про спадкоємця, що включають його ПІБ, дату народження, ІПН та місце реєстрації.

Попередній запис
Договір оренди
Наступний запис
Витяг. Виписка. Вилучення

Консультація нотаріуса:

+38 050 348 02 56
+38 097 071 96 84

Послуги нотаріуса

Меню